Пошук

Три свята

Свято Покрови Божої Матері, котре припадає на 14 жовтня,— одне з найшановніших християнських свят. Традиційно Покрова вважалася захисницею і покровителькою України. Особливо популярним це свято було у запорозьких козаків. На честь Покрови народні звитяжці будували церкви, перед походами молилися святій покровительці й захисниці, щоб вона допомагала їм у боях з ворогами. Вирушаючи човнами в море, козаки брали з собою ікону Матері Божої (а Покрова і є її прообразом), щоб вона оберігала їх у нелегкій дорозі. Тому вибір дати 14 жовтня для Дня захисника України є історичною традицією вшанування українського війська на Покрову. Також 14 жовтня традиційно відзначається як день створення Української повстанської армії – військово-політичної формації українського визвольного руху. А у студентів груп ОПІ-12, ОП-21, ОПМ-21 14 жовтня 2015 року було ще одне свято. Разом із викладачем української мови та літератури Герасимович М.В. вони відвідали виставу ”Наталка Полтавка” в Національній опері України і, таким чином, доторкнулись до високого мистецтва. Опера М.Лисенка «Наталка Полтавка» належить до визначних творів української музичної культури. Опера здобула велику популярність ще за життя М. Лисенка. Це був найрепертуарнійший твір перших українських професійних музично-драматичних труп. У “Наталці Полтавці” грали Марія Заньковецька, Іван Садовський, Панас Саксаганський, Іван Мар’яненко, Ганна Затиркевич-Карпинська, Наталя Ужвій. На сцені Київського оперного театру вперше «Наталку Полтавку» було поставлено у 1936 р. З того часу до опери колектив театру звертався ще вісім разів. Вистава йшла у режисерському трактуванні Володимира Манзія, Амвросія Бучми, Дмитра Смолича, Дмитра Гнатюка. Теперішня редакція, здійснена композитором Мирославом Скориком та режисером Анатолієм Солов’яненком. Зберігаючи ідейно-естетичну концепцію “Наталки Полтавки”, прекрасні тексти Івана Котляревського, безсмертну музику Миколи Лисенка, постановники осучаснили оперу. Вона цікава і зрозуміла всім. Талановита режисура, осучаснений текст п’єси, чудова гра акторів, запальна музика, співи й танці, вишукані костюми і неперевершені декорації переносять глядачів в атмосферу чарівного полтавського села початку XIX століття і створюють відчуття справжнього свята. За доброю традицією, після вистави студенти коледжу фотографувалися на пам’ять, бмінювались враженнями і розмірковували яку виставу обрати наступного разу.