Пошук

БАЛЕТ ЄВГЕНА СТАНКОВИЧА «НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ» («ВЕЧОРИ НА ХУТОРІ БІЛЯ ДИКАНЬКИ») НА СЦЕНІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОПЕРИ УКРАЇНИ

20 листопада 2015 року студенти Оптико-механічного коледжу Київського національного університету імені Тараса Шевченка разом із викладачем української мови та літератури Герасимович М.В. побували на прем’єрній виставі балету «Ніч перед Різдвом» Національній опері України.
В основу балету «Ніч перед Різдвом» Є. Станковича покладено однойменну повість М. Гоголя з циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки», яку свого часу використовували для своїх опер П. Чайковський («Черевички»), М. Римський-Корсаков («Ніч перед Різдвом»), М. Лисенко («Різдвяна ніч»).
У повісті, що стала основою балетного лібрето (автори О. Бєлінський та В. Литвинов), поряд із картинами сільської різдвяної ночі з щедрівками та колядками, змальовані фантастичні образи нечистої сили, небесних зірок…
Композитор використав у музиці балету інтонації «Щедрика», «Радуйся, земле», що підкреслює час дії – Різдвяні свята. Дещо несподіваним сприймається цитування інто-націй «Танго ГУЛАГа», «Ріо-Ріта», «Розамунди» та сучасних популярних творів. Але кожна з цих мелодій має свою драматургічну функцію, розкриває конкретний образ.
Пародійно-пристрасне танго Імператриці з коханцями або парадний полонез придворних чи «Лебідь» Сен-Санса надають драматургії яскравої образності й театральності.
Чудово гармонує з музикою оформлення художника-постановника вистави Марії Левитської. Майстерно передано національний колорит українського села, помпезність імператорського палацу.
У першій картині епізоди святкування Різдва чергуються з жанровими епізодами та екс-позицією дійових осіб – Дяка, Голови, Оксани, Вакули.
Друга картина присвячена образам Оксани та Вакули. Епізод Оксани з люстерком змінюється ліричним дуетом з Вакулою. Щирість діалогу раптово змінюється забаганкою Оксани, котра, аби випробувати почуття коханого, вимагає неможливого: таких черевичок, у яких ходить сама цариця.
Усіяне зірками нічне небо… Чорт вирішив допекти радісному в передчутті Різдва люду та й вкрасти молодий місяць. Не довго думаючи, таки зняв його з неба. І враз над селом запанувала моторошна темінь. Знівечені такою несподіваною пригодою Чуб, Дяк та Голова блукають вулицями. Чи то само собою, чи, може, за звичкою, ноги самі привели їх до хати Солохи, що тільки-тільки, добре повеселившись зі своїм давнім приятелем Чортом та політавши по небу, повернулася додому. Поява Голови перериває залицяння Чорта. Солоха злякано ховає свого приятеля до лантуха. Не встиг він вщипнути вдовичку, як знову стук. Це вже Дяк вирішив завітати до Солохи. Вдовиця ховає до лантуха і Голову. А тут уже й Чуб на порозі. Солоха ховає в третій лантух Дяка, а там і Чуба…
Засмучений забаганкою Оксани, повертається додому Вакула і, побачивши лантухи, виносить їх на вулицю, щоб відвезти до млина. А в цей час весела юрба парубків та дівчат вирішує подивитися, ще ж наколядував коваль. Із лантухів вискакують залицяльники Солохи. Молодь розбігається. Та Вакула встиг схопите Чорта. І, згадавши забаганку Оксани, вирішує використати нечисту силу, він наказує Чорту летіти до Петербурга.
Так у відповідності з гоголівським сюжетом розвивається дія балету «Ніч перед Різдвом». Закінчується балет ліричним дуетом Оксани та Вакули. Танок сніжинок… Сільська церква, де має відбутися вінчання, лунає весільний передзвін.
Талановита режисура, прекрасна музика, чудова пластика артистів, вишукані костюми і дивовижні декорації створюють атмосферу казковості Різдвяних свят і примушують глядачів на декілька годин поринути у світ високого мистецтва.