Схиляюся в пошані і любові
Перед народом вічним і святим,
Який пройшов і Соловки, й неволю
І освятив Майдан, і Гідність, й Чин.
Молюсь, благаю: люди, не забудьте
Ті світлі, доленосні наші дні,
Коли блакитно-жовте море квіту
Перемогло манкуртів на землі.
Святині наші – гідність і свобода
І вільна від лелек й дідів душа –
Не забуваймо про небесну сотню,
Про те, як кров крізь морок розцвіла
Майдан – то наша гордість і святиня,
Ми й далі кожен – іскра тої Висоти
І не дамо ніколи і нікому забути, зрадить
В небуття зійти….
@ Ірина Головай
викладач української мови та літератури ОМФК