Пошук

ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ

Вшанування пам’яті загиблих у Другій світовій війні до Дня пам’яті та примирення.

Одеса

Морський бриз, вузькі єврейські дворики, своєрідний говір, багатонаціональність та відмінне почуття гумору – це все про неї, про Одесу-маму.
Наша група (ЕП-21), вирішила насолодитися колоритом неймовірної Одеси. Під час подорожі, нас супроводжувала казкова атмосфера і жага до пригод. Прибувши о 5-й годині ранку, ми відразу потягнулися до порту. Те, що це була не найкраща з ідей, стало зрозуміло, коли ми повністю промерзли до кісток. Аби зігритись, вся наша група відправилась на пошуки кав’ярень: відверто кажучи, цього добра в Одесі достатньо, лише ж ціни кусаються.
Надалі, наше перебування в Одесі можна охарактеризувати 2-ма екскурсіями: прогулянка підземними катакомбами та “Кримінальна Одеса”. Зокрема в катакомбах, кожен відчув себе партизаном або розбійником, як у ХІХ-ХХ ст., адже лише такий контингент людей користувався цими підземними лабіринтами.
Наступного дня на нас вже чекала інша Одеса, що сповнена аферами та бандитством. Тут ми познайомилися з такими “вельмишановними” особистостями як: Мішка Япончик, Котовський, Осип Шор, Роземблюм. Всі ці таємничі розповіді про одеських нальотчиків, допомогли цілком пізнати тодішнє життя міста.
По приїзду до Києва, аби дізнатися більше, я вирішила переглянути серіал “Життя та пригоди Міши Япончика”: тепер мені кортить повернутися та ще раз відвідати всі ті місця, де творилася історія одеських гангстерів.
Що я зрозуміла, так це те, що Одеса – місто свободи та власних звичаїв. Тут дуже легко заблукати (кажучи з власного досвіду) та “ненароком” загубити гаманець. З Вас легко можуть зробити дурня, а слово “шо” чутно на кожному кроці. Це місто далеке від ідеалу, але сюди хочеться повертатися, тут відчуваєш себе своїм – у цьому й вся Одеса.

Поп Сабіна ЕП-21

Музей історії медицини або Анатомічний театр.

В межах тижня природничих дисциплін та математики студенти групи БО-21 відвідали Музей історії медицини . 160 років тому в Києві на ділянці , яку виділив для забудови сам імператор Микола I, було збудовано приміщення Анатомічного театру, де нині розташувався Національний музей медицини України. В той час ця вулиця називалась Фундуклеєвською і кияни ,шуткуючи, називали її вулицею трьох театрів: театру Бергоньє ( нині Національний театр російської драми імені Лесі Українки), Міський (нині Національна опера України) і Анатомічний театр Київського університету св. Володимира, який був збудований як допоміжний навчальний заклад медичного факультету. Автор проекту – відомий архітектор Олександр Беретті , співавтор проекту Володимирського собору. Характерні риси будівлі Анатомічного театру – це яскравість архітектури та незвичайність склепінчастих стель підвалів. Тут неодноразово були на практиці студенти медичного факультету Київського університету св. Володимира і серед них був студент медфаку Михайло Булгаков. Тому не даремно він пригадував його в своїх творах , зокрема «Білій гвардії».
На сьогодні музей славиться своїми колекціями старовинних медичних інструментів XIX – XX ст., перших медичних підручників, документів видатних наукових відкриттів, зокрема перше в світі прижиттєве діагностування інфаркта міокарда, яке виконали в 1909 році київські лікарі Василь Образцов і Микола Стражеско. Стіни холу музею прикрашають портрети корифеєв медицини – Гіппократа, Парацельса, Пирогова. Музейна експозиція наповнена цілим комплексом діарам , натуральних інтер’єрів з фігурами відомих лікарів , які безпосередньо здійснюють лікування, операції та дослідження. Це ще більше збуджує уяву і переносить нас в ті часи, коли вперше була застосована анастезія, зароджувалась хірургія , створювались перші вакцини.
Завітайте до цієї архітектурної пам’ятки нашої столиці і Ви відчуєте подих історії!

Тиждень циклової комісії природничо-математичних дисциплін

Педагогічною наукою доведено, а практикою перевірено, що розвиток особистості безперервний. Становлення спеціаліста відбувається не тільки на лекціях, семінарах, лабораторних, колоквіумах, а й у позаурочний час в атмосфері вільного спілкування, праці, дозвілля. При цьому різні форми позааудиторної роботи дають змогу врахувати індивідуальні особливості студентів, їх схильності, освітні потреби, мотиви, рівень домагань, пізнавальні та професійні інтереси. Одним із видів такої роботи є предметні тижні.
Так з 14 по 20 березня 2016 року в Оптико-механічному коледжі Київського національного університету імені Тараса Шевченка проводився тиждень природничо-математичних дисциплін. В рамках цього тижня було проведено багато різноманітних заходів.
У понеділок було оголошено про відкриття тижня природничо-математичних дисциплін, студентів ознайомили з планом проведення тижня, а також з конкурсами і умовами їх проведення. Також у цей день було дано старт фотопроекту «Життя в обєктиві», в якому студенти знайомили з власними фотороботами.
Кожний день тижня був насичений різноманітними заходами та творчістю. Студенти випускали стінні газети, створювали власні кросворди, брали участь у конкурсах та вікторинах, конструювали прилади для кабінету фізики, змагалися на кращу ерудицію та логічне мислення у інтелектуальній грі «Що? Де? Коли?», боролися за звання кращого знавця фізики, хімії, математики, біології, відвідували музеї та виставки.
Студентське життя складається не лише з буднів. Є в ньому й свята. Предметний тиждень – свято творчого, нестандартного підходу до навчання і виховання студентів.